Електронна пошта — засіб відправлення й одержання повідомлень за допомогою комп’ютерної мережі.
Усім вам відома схема роботи звичайної пошти: відправник кидає листа до поштової скриньки, автомобіль доставляє його до поштового відділення разом з іншими листами при вибірці скриньок. З відділення відправника лист направляється транспортом до поштового відділення адресата, потім листоноша вкладає листа до індивідуальної поштової скриньки адресата і звідти той дістає кореспонденцію. Майже так само працює і електронна пошта. Аналогом листа у цьому разі є електронне повідомлення, аналогами поштових відділень – поштові сервери, а транспорту – комп’ютерна мережа. Кожний абонент, підключений до поштового серверу, має свою електронну адресу або, образно кажучи, поштову скриньку. Доступ до цієї поштової скриньки захищений паролем абонента. Завдяки електронній адресі можна ідентифікувати будь-якого абонента у мережі. Абонент і сервер для обміну повідомленнями використовують кабель або звичайну телефонну лінію. Носієм електронних повідомлень між поштовими серверами може бути мережа будь-якого масштабу. Повідомлення перед переходом з одного сервера на інший може проходити ряд проміжних серверів. Поштові сервери обмінюються повідомленнями в автоматичному режимі, при чому маршрут руху повідомлень в мережі вибирається маршрутизаторами. Коли повідомлення надходять на сервер призначення, адресат при черговому з’єднанні із сервером одержує повідомлення про надходження пошти, тобто йому не потрібно залишати постійно включеним свій комп’ютер. Зробити це й підключитися до мережі він зможе в будь-який момент, коли побажає отримати або відправити повідомлення. Такий режим роботи, як відомо, називається off-line. Електронна пошта з’явилася для обміну текстовими повідомленнями через мережі великої довжини. Нині засоби електронної пошти дозволяють передавати і приймати будь-які файли – виконувані, графічні, звукові, відео. Послуги E-mail стали реальною альтернативою звичайному листуванню. Відбулося це завдяки високій швидкості й надійності передавання повідомлень. За лічені хвилини повідомлення електронної пошти потрапляє до адресата, який може бути у тому самому місці або за океаном. Швидкість передачі повідомлень обмежується в основному пропускною здатністю ліній зв’язку між комп’ютерами. Якщо комп’ютер підключається до мережі через модем і телефонну лінію, то найістотнішим чинником обмеження швидкості обміну буде якість вітчизняної телефонної лінії. Швидкість обміну може бути від 57 600 біт/с (для великих міст і сучасних АТС) до 2400 біт/с (для застарілих ліній зв’язку).
Учні складають таблицю «Аналогія із звичайною поштою».
Відправлення та одержання листа
Кинути конверт до поштової скриньки - Відправити листа на smtp-сервер
Поштова скринька адресата - Обліковий запис на рор-сервері
Поштова скринька замкнена на ключ - Ім’я та пароль користувача
Конверт з адресою одержувача - Адреса електронної пошти одержувача
Написаний на відомій мові - Вид кодування
До конверта вкладені фото та листівки - Вкладені файли
Взяти із скриньки листи - Перевірити пошту
Основні протоколи пошти.
Основні протоколи пошти:
• SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) - простий протокол для передачі пошти;
• POP3 (Post Office Protocol 3) – протокол прийому і накопичення пошти;
• IMAP (Internet Message Access Protocol) – протокол доступу до повідомлень Інтернет, для переглядання листів прямо на сервері;
• HTTP (HyperText Transfer Protocol) – для передачі пошти у вигляді гіпертексту.
Будова електронної адреси.
Адреса містить ім'я комп'ютера та ім'я конкретного користувача цього комп'ютера, якому адресоване повідомлення. Електронні скриньки розміщуються на спеціальних комп'ютерах - поштових серверах. Для кожної скриньки на поштовому сервері відводиться спеціальне місце. На одному поштовому сервері не може бути двох скриньок з однаковими назвами. Електронна адреса складається з двох частин, розділених знаком @ (читається «ет»). Наприклад: Alex@ukr.net. Aleх - ім’я скриньки, ukr.net - доменне ім'я поштового сервера, на якому знаходиться ця скринька. Повідомлення, що надіслані за цією адресою, будуть передані на комп'ютер з іменем ukr.net користувачу на ім'я Aleх (малі та великі літери не розрізняються). Щоб отримати власну скриньку, існує два способи: 1) більшість провайдерів при підключенні користувача до Інтернет надає йому поштову скриньку на своєму сервері; 2) в Інтернет існує величезна кількість безкоштовних поштових серверів, на яких можна створити потрібну кількість скриньок. Перший варіант зручний швидкістю отримання пошти, так як ви напряму з'єднані з комп'ютером провайдера. Другий варіант зручний для доступу до скриньки з різних комп'ютерів: перебуваючи в іншому місті чи, навіть, країні, ви можете зайти на сайт цього поштового сервера, переглянути пошту та відправити відповіді.
Усім вам відома схема роботи звичайної пошти: відправник кидає листа до поштової скриньки, автомобіль доставляє його до поштового відділення разом з іншими листами при вибірці скриньок. З відділення відправника лист направляється транспортом до поштового відділення адресата, потім листоноша вкладає листа до індивідуальної поштової скриньки адресата і звідти той дістає кореспонденцію. Майже так само працює і електронна пошта. Аналогом листа у цьому разі є електронне повідомлення, аналогами поштових відділень – поштові сервери, а транспорту – комп’ютерна мережа. Кожний абонент, підключений до поштового серверу, має свою електронну адресу або, образно кажучи, поштову скриньку. Доступ до цієї поштової скриньки захищений паролем абонента. Завдяки електронній адресі можна ідентифікувати будь-якого абонента у мережі. Абонент і сервер для обміну повідомленнями використовують кабель або звичайну телефонну лінію. Носієм електронних повідомлень між поштовими серверами може бути мережа будь-якого масштабу. Повідомлення перед переходом з одного сервера на інший може проходити ряд проміжних серверів. Поштові сервери обмінюються повідомленнями в автоматичному режимі, при чому маршрут руху повідомлень в мережі вибирається маршрутизаторами. Коли повідомлення надходять на сервер призначення, адресат при черговому з’єднанні із сервером одержує повідомлення про надходження пошти, тобто йому не потрібно залишати постійно включеним свій комп’ютер. Зробити це й підключитися до мережі він зможе в будь-який момент, коли побажає отримати або відправити повідомлення. Такий режим роботи, як відомо, називається off-line. Електронна пошта з’явилася для обміну текстовими повідомленнями через мережі великої довжини. Нині засоби електронної пошти дозволяють передавати і приймати будь-які файли – виконувані, графічні, звукові, відео. Послуги E-mail стали реальною альтернативою звичайному листуванню. Відбулося це завдяки високій швидкості й надійності передавання повідомлень. За лічені хвилини повідомлення електронної пошти потрапляє до адресата, який може бути у тому самому місці або за океаном. Швидкість передачі повідомлень обмежується в основному пропускною здатністю ліній зв’язку між комп’ютерами. Якщо комп’ютер підключається до мережі через модем і телефонну лінію, то найістотнішим чинником обмеження швидкості обміну буде якість вітчизняної телефонної лінії. Швидкість обміну може бути від 57 600 біт/с (для великих міст і сучасних АТС) до 2400 біт/с (для застарілих ліній зв’язку).
Учні складають таблицю «Аналогія із звичайною поштою».
Відправлення та одержання листа
Кинути конверт до поштової скриньки - Відправити листа на smtp-сервер
Поштова скринька адресата - Обліковий запис на рор-сервері
Поштова скринька замкнена на ключ - Ім’я та пароль користувача
Конверт з адресою одержувача - Адреса електронної пошти одержувача
Написаний на відомій мові - Вид кодування
До конверта вкладені фото та листівки - Вкладені файли
Взяти із скриньки листи - Перевірити пошту
Основні протоколи пошти.
Основні протоколи пошти:
• SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) - простий протокол для передачі пошти;
• POP3 (Post Office Protocol 3) – протокол прийому і накопичення пошти;
• IMAP (Internet Message Access Protocol) – протокол доступу до повідомлень Інтернет, для переглядання листів прямо на сервері;
• HTTP (HyperText Transfer Protocol) – для передачі пошти у вигляді гіпертексту.
Будова електронної адреси.
Адреса містить ім'я комп'ютера та ім'я конкретного користувача цього комп'ютера, якому адресоване повідомлення. Електронні скриньки розміщуються на спеціальних комп'ютерах - поштових серверах. Для кожної скриньки на поштовому сервері відводиться спеціальне місце. На одному поштовому сервері не може бути двох скриньок з однаковими назвами. Електронна адреса складається з двох частин, розділених знаком @ (читається «ет»). Наприклад: Alex@ukr.net. Aleх - ім’я скриньки, ukr.net - доменне ім'я поштового сервера, на якому знаходиться ця скринька. Повідомлення, що надіслані за цією адресою, будуть передані на комп'ютер з іменем ukr.net користувачу на ім'я Aleх (малі та великі літери не розрізняються). Щоб отримати власну скриньку, існує два способи: 1) більшість провайдерів при підключенні користувача до Інтернет надає йому поштову скриньку на своєму сервері; 2) в Інтернет існує величезна кількість безкоштовних поштових серверів, на яких можна створити потрібну кількість скриньок. Перший варіант зручний швидкістю отримання пошти, так як ви напряму з'єднані з комп'ютером провайдера. Другий варіант зручний для доступу до скриньки з різних комп'ютерів: перебуваючи в іншому місті чи, навіть, країні, ви можете зайти на сайт цього поштового сервера, переглянути пошту та відправити відповіді.
